ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Хронологія подій
1803 рік (24 червня) - створено професійну пожежну охорону у Санкт-Петербурзі;
1841 - у Києві створено першу пожежну команду, яка називалась Старо-Київська частина. Штат її складався із бранд-мейстера, унтер-офіцера і 23 рядових службовців:
1844 - в Осташкові Тверської губернії створено перше в Росії добровільне пожежне товариство;
1860 (18 серпня) - видано Указ імператора Олександра II про створення у містах Російської імперії громадських пожежних команд, які підпорядковувалися міському голові;
1860 - Царський Статистичний Комітет починає вести облік пожеж;
1868 - засновано перше пожежне товариство в Малоросії (Україні) у Кам'янець-Подільському;
1877 - Київ охороняла міська пожежна команда, до складу якої входили 4 частини: Либідьська, Палацова, Старо-Київська і Подільська. На її озброєнні було 3 парові труби і 9 ручних насосів;
1892 (14-15 червня) - засновано Об'єднуюче Російське пожежне товариство;
1896 (28 липня) - засновано Київське вільне пожежне товариство;
1910 (березень) - створення III Державною Думою Російської імперії Комісії по боротьбі з пожежами з 23 депутатів, до складу яких увійшли представники український губерній;
1911 (ЗО березня) - розгляд законодавчою палатою III Державної Думи проекту документа «О некоторьіх противопожарньїх мерах», розробленого Комісією. Запропоновано заснувати пожежну охорону у кожному 1954 населеному пункті, де не менше 100 дворів, виділити державні кошти на протипожежні заходи і створити цільовий протипожежний Фонд в імперії.
1918 (17 квітня) - прийняття Декрету РНК РФСР «Про організацію державних заходів по боротьбі з вогнем», створеного за результатами роботи Комісії по боротьбі з пожежами Державної думи Російської імперії, яка проіснувала до лютневої революції 1917 р;
1919 (травень) - рішенням колегії пожежно-страхового відділу Вищої Ради Народного Господарства діяльність Всеросійського пожежного товариства було припинено;
1924 (11 липня) - початок відновлення роботи добровільних пожежних товариств;
1928 - звернення Запорізького пожежного товариства через часопис «Пожежна справа» до усіх ДПТ України про утворення Всеукраїнського ДПТ;
1934 (15 січня) - відбувся І Всеукраїнський з'їзд делегатів ДПТ у Харкові;
1939 - спроба об'єднання пожежних товариств України у Всеукраїнське протипожежне товариство. З цією метою об'єдналися Харківська, Київська, Житомирська і Чернігівська організації товариства;
1950 (червень) - відбулася І республіканська нарада голів міських організацій ДПТ УРСР;
1954 (2 березня) - прийнято Постанову Ради Міністрів СРСР № 350 «Про організацію ДПД на промислових підприємствах і інших об'єктах міністерств і відомств.»;
1955 (7 січня) - Київський виконавчий комітет обласної ради депутатів трудящих ухвалив рішення про розширення діяльності Київського міського ДПТ на область;
1955 (28 травня) - засновано Київське обласне ДПТ. Проведено першу конференцію;
1957 (19 вересня) - ухвалено рішення Ради Міністрів УРСР за № 1072 «Про організацію протипожежного товариства УРСР»;
1957 (9-10 грудня) - у Києві відбулася І конференція УРДПТ (Українського республіканського добровільного протипожежного товариства). Ця дата вважається датою заснування УРДПТ;
1962 (9 жовтня) - прийнято Постанову Ради Міністрів УРСР за №1182 «Про громадських контролерів пожежної охорони»;
1977 - відкриття павільйону «Протипожежний захист» на ВДНГ УРСР;
1984 - проведено першу реорганізацію в УРДПТ. Утворено Українське республіканське добровільне пожежне товариство;
1986 - героїчна боротьба пожежних України під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків;
1988 (1 жовтня) - проведено другу реорганізацію в УРДПТ, де злито обласні правління ДПТ з ВКПР, які перейменовані у спецРБУ протипожежних робіт (з 1988 р. дільниці, з 1990 р. управління);
1992 - створення Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МВС України;
1995 (2 січня) - Указом президента України Л.Д. Кучми встановлено професійне свято - День працівників пожежної охорони, який відзначається щороку 29 січня. Цей День є також професійним святом членів ДПТ України;
1997 - введено фіксоване індивідуальне членство ДПТ
1803 рік (24 червня) - створено професійну пожежну охорону у Санкт-Петербурзі;
1841 - у Києві створено першу пожежну команду, яка називалась Старо-Київська частина. Штат її складався із бранд-мейстера, унтер-офіцера і 23 рядових службовців:
1844 - в Осташкові Тверської губернії створено перше в Росії добровільне пожежне товариство;
1860 (18 серпня) - видано Указ імператора Олександра II про створення у містах Російської імперії громадських пожежних команд, які підпорядковувалися міському голові;
1860 - Царський Статистичний Комітет починає вести облік пожеж;
1868 - засновано перше пожежне товариство в Малоросії (Україні) у Кам'янець-Подільському;
1877 - Київ охороняла міська пожежна команда, до складу якої входили 4 частини: Либідьська, Палацова, Старо-Київська і Подільська. На її озброєнні було 3 парові труби і 9 ручних насосів;
1892 (14-15 червня) - засновано Об'єднуюче Російське пожежне товариство;
1896 (28 липня) - засновано Київське вільне пожежне товариство;
1910 (березень) - створення III Державною Думою Російської імперії Комісії по боротьбі з пожежами з 23 депутатів, до складу яких увійшли представники український губерній;
1911 (ЗО березня) - розгляд законодавчою палатою III Державної Думи проекту документа «О некоторьіх противопожарньїх мерах», розробленого Комісією. Запропоновано заснувати пожежну охорону у кожному 1954 населеному пункті, де не менше 100 дворів, виділити державні кошти на протипожежні заходи і створити цільовий протипожежний Фонд в імперії.
1918 (17 квітня) - прийняття Декрету РНК РФСР «Про організацію державних заходів по боротьбі з вогнем», створеного за результатами роботи Комісії по боротьбі з пожежами Державної думи Російської імперії, яка проіснувала до лютневої революції 1917 р;
1919 (травень) - рішенням колегії пожежно-страхового відділу Вищої Ради Народного Господарства діяльність Всеросійського пожежного товариства було припинено;
1924 (11 липня) - початок відновлення роботи добровільних пожежних товариств;
1928 - звернення Запорізького пожежного товариства через часопис «Пожежна справа» до усіх ДПТ України про утворення Всеукраїнського ДПТ;
1934 (15 січня) - відбувся І Всеукраїнський з'їзд делегатів ДПТ у Харкові;
1939 - спроба об'єднання пожежних товариств України у Всеукраїнське протипожежне товариство. З цією метою об'єдналися Харківська, Київська, Житомирська і Чернігівська організації товариства;
1950 (червень) - відбулася І республіканська нарада голів міських організацій ДПТ УРСР;
1954 (2 березня) - прийнято Постанову Ради Міністрів СРСР № 350 «Про організацію ДПД на промислових підприємствах і інших об'єктах міністерств і відомств.»;
1955 (7 січня) - Київський виконавчий комітет обласної ради депутатів трудящих ухвалив рішення про розширення діяльності Київського міського ДПТ на область;
1955 (28 травня) - засновано Київське обласне ДПТ. Проведено першу конференцію;
1957 (19 вересня) - ухвалено рішення Ради Міністрів УРСР за № 1072 «Про організацію протипожежного товариства УРСР»;
1957 (9-10 грудня) - у Києві відбулася І конференція УРДПТ (Українського республіканського добровільного протипожежного товариства). Ця дата вважається датою заснування УРДПТ;
1962 (9 жовтня) - прийнято Постанову Ради Міністрів УРСР за №1182 «Про громадських контролерів пожежної охорони»;
1977 - відкриття павільйону «Протипожежний захист» на ВДНГ УРСР;
1984 - проведено першу реорганізацію в УРДПТ. Утворено Українське республіканське добровільне пожежне товариство;
1986 - героїчна боротьба пожежних України під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків;
1988 (1 жовтня) - проведено другу реорганізацію в УРДПТ, де злито обласні правління ДПТ з ВКПР, які перейменовані у спецРБУ протипожежних робіт (з 1988 р. дільниці, з 1990 р. управління);
1992 - створення Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МВС України;
1995 (2 січня) - Указом президента України Л.Д. Кучми встановлено професійне свято - День працівників пожежної охорони, який відзначається щороку 29 січня. Цей День є також професійним святом членів ДПТ України;
1997 - введено фіксоване індивідуальне членство ДПТ
